Ось так виглядав образ «діда Мороза» у міфології давньослов‘янських племен. Він був повелителем зими та морозів. Його називали по-різному, залежно від регіону: Тріскун, Студенець, Карачун, Зимник і, звичайно, Мороз.
Він поставав у образі велетенського злого діда, який виморожував людей разом із худобою та всіма їхніми припасами.
Щоб задобрити Тріскуна-Мороза, для нього приносили жертву. У деяких племен – навіть людську.
У лісі до дерева прив‘язували молоду дівчину. Якщо на ранок її знаходили замерзлу та ще й вкриту льодом чи снігом, це означало, що Мороз прийняв жертву, і люди переживуть зиму.
За віруваннями наших предків, Зимник вночі у люті морози ходив попід вікнами від хати до хати і кликав людей на ім'я. Той, хто відгукувався, вмирав. Вірили, що саме він занапащав урожай.
Звідси і вірування, що чути оклики на своє ім‘я- погана прикмета.
А у мішку "з подарунками" він носив голови мертвих. Його червоний кунтуш - це через те що забризканий кров‘ю... ось так.
Саме це створіння і називали «дід мороз», цю назву і взяли за основу в Радянському Союзі, щоб замінити Св.Миколая, який принесений був християнами.
Інформація: «Історія України. Сучасне і минуле»